Петро не розумів чого люди вічно жаліються. То їм війна не подобається, то ціни не ті, то життя погане. Він часто так і казав знайомим “Що невже все так плохо?” Малось на увазі що ні звичайно, то вони просто лузери або багато задумуються за життя. Петра все задовольняло, він був менеджером в невеличкій торгівельній компанії, справи йшли більш-менш, вистачало і на їжу і на ремонт і щоб з'їздити з жінкою та дитиною на курорт мінімум один раз на рік. Іноді Петра називали тупим та недалеким але він на це не зважав та не втрачав почуття гумору та загальну радість від життя. Петро вважав себе “сіллю землі” та не розумів отих усіляких нитиків.
All Writing.Com images are copyrighted and may not be copied / modified in any way. All other brand names & trademarks are owned by their respective companies.
Generated in 0.06 seconds at 2:07am on Nov 14, 2024 via server WEBX1.